—п≥лка ƒруз≥в ѕрироди

ѕроект У–ац≥ональне використанн¤ та в≥дтворенн¤ природних ресурс≥в “окмацького району «апор≥зькоњ област≥ на приклад≥ створенн¤ рег≥онального ландшафтного парку Ућуравський шл¤хФ

2005 - 2007 р≥к

ћетою даного проекту було зд≥йсненн¤ низки заход≥в, спр¤мованих на формуванн¤ еколого-господарського ставленн¤ до навколишнього середовища у мешканц≥в “окмацького району, збереженн¤ та в≥дтворенн¤ типових природних ландшафт≥в на приклад≥ створенн¤ рег≥онального ландшафтного парку Ућуравський шл¤хФ.

¬ ход≥ виконанн¤ проекту ставились наступн≥ завданн¤: Ј

як≥ планувалось реал≥зувати через наступн≥ заходи:

¬ результат≥ виконанн¤ проекту були дос¤гнут≥ наступн≥ результати:

1. Ќа¤вн≥сть у населенн¤ еколого-господарського п≥дходу до використанн¤ природних ресурс≥в. ¬ ход≥ виконанн¤ проекту У–ац≥ональне використанн¤ та в≥дтворенн¤ природних ресурс≥в “окмацького району «апор≥зькоњ област≥ на приклад≥ створенн¤ рег≥онального ландшафтного парку Ућуравський шл¤хФ проводились зустр≥ч≥ з жител¤ми с≥льськоњ м≥сцевост≥ “окмацького району. «окрема, на сп≥льних нарадах у райдержадм≥н≥страц≥њ було наголошено на важливост≥ переведенн¤ принцип≥в господарюванн¤ в≥д природовинищуючого до природов≥дновлюючого. ∆овтнева с≥льська рада “окмацького району (голова Ц јнтипенко Ќатал≥¤ ≤ван≥вна) в межах п≥дпор¤дкованоњ територ≥њ р≥шенн¤м виконкому встановила прибережн≥ захисн≥ смуги дл¤ водних обСЇкт≥в вдв≥ч≥ б≥льш≥, н≥ж це визначено законодавством. ѕост≥йно ведетьс¤ робота з порушниками, що забруднюють береги р≥чок, розорюють заплави.

2. Ќа¤вн≥сть зональних карт, кадастр≥в флори, фауни ≥ ландшафт≥в, дозвол¤Ї тепер прогнозувати позитивн≥ чи негативн≥ тенденц≥њ у навколишньому середовищ≥ територ≥њ створюваного –Ћѕ, проводити ефективний мон≥торинг за станом довк≥лл¤, оперативно одержувати ≥нформац≥ю про зм≥ни та л≥кв≥дувати або не допускати негативн≥ насл≥дки. «ональн≥ карти складались з досить високою точн≥стю дл¤ територ≥й, що потребують посиленоњ охорони. ‘ах≥вц¤ми визначено також принципи та технолог≥њ використанн¤ рослинного ≥ тваринного св≥ту м≥сцевим населенн¤м. ¬арто в≥дм≥тити зац≥кавлен≥сть багатьох господар≥в картограф≥чною базою задл¤ оптим≥зац≥њ власного господарства та уникненн¤ непорозум≥нь з природоохоронц¤ми. ќр≥Їнтовна площа майбутнього –Ћѕ складаЇ 18000 га.

3. «ац≥кавлен≥сть у населенн¤ та влади контролювати стан довк≥лл¤, додержуватис¤ природоохоронного законодавства. ѕрот¤гом реал≥зац≥њ проекту до людей реально, на фактах доводилис¤ насл≥дки УнезначнихФ порушень водного, земельного, л≥сового, природоохоронного законодавства, коли усв≥домленн¤ реальних насл≥дк≥в цих порушень дасть змогу зд≥йснювати контроль за допомогою м≥сцевого населенн¤. як насл≥док проведенн¤ ц≥Їњ роботи можна вважати численн≥ зверненн¤ населенн¤ з приводу порушенн¤ њх еколог≥чних прав та порушенн¤ нав≥ть держструктурами природоохоронного законодавства. ћали м≥сце ≥н≥ц≥ативи сел¤н покарати л≥сництво за знищенн¤ степового схилу, м≥ську раду Ц за пожеж≥ на м≥ському см≥ттЇзвалищ≥ та задимлен≥сть навколишн≥х с≥л, м≥сцевих Дбагат≥њвФ за забрудненн¤ р≥чок стоками м≥н≥ферм. ќсв≥чен≥сть сел¤н в план≥ природоохоронного законодавства останн≥м часом значно п≥двищилась.

4. ¬иданн¤ книги Ућуравський шл¤х: погл¤д кр≥зь стол≥тт¤Ф спри¤тиме не лише духовному збагаченню людей, а й реально покаже альтернативи тим виснажливим формам господарюванн¤, що Ї зараз на приклад≥ господарюванн¤ у минулому. Ќасамперед, це стосуЇтьс¤ тих форм господарюванн¤, що майже або зовс≥м зникли на дан≥й територ≥њ (кон¤рство, птах≥вництво, виноградарство, бдж≥льництво та ≥н.). «ам≥на орного землеробства на схилових земл¤х виноградарством убереже р≥чки в≥д замуленн¤, спри¤тиме пол≥пшенню њх г≥дролог≥чного режиму. «ам≥на с≥нокос≥нн¤ та випасанн¤ овець у степових балках кон¤рством не просто захистить степов≥ екосистеми, а й значно пол≥пшить њх стан. ќсобливо ц≥кавим Ї досв≥д н≥мецьких колон≥ст≥в 19 стол≥тт¤ в галуз≥ л≥сов≥дновленн¤ та л≥сорозведенн¤. “ак, нами в ход≥ п≥дготовки книги з≥брано багатий матер≥ал, систематизувати ¤кий доведетьс¤ ще не один р≥к. артограф≥чна база, створена н≥мц¤ми та менон≥тами, допомогла д≥знатись про зникл≥ р≥чки нашого району, про л≥совий потенц≥ал, ¤кий потр≥бно тепер в≥дтворювати, про принципи буд≥вництва з урахуванн¤м особливостей довк≥лл¤. ћ≥сцева сп≥лка пас≥чник≥в, почувши пов≥домленн¤ про реал≥зац≥ю проекту У–ац≥ональне використанн¤ та в≥дтворенн¤ природних ресурс≥в “окмацького району «апор≥зькоњ област≥ на приклад≥ створенн¤ рег≥онального ландшафтного парку Ућуравський шл¤хФ, звернулась до районноњ ради з ≥н≥ц≥ативою розширити заплавн≥ л≥си шл¤хом посадки медоносних дерев Ц липи, верби, груш≥, ¤блун≥ тощо. Д—п≥лка ƒруз≥в ѕриродиФ повн≥стю п≥дтримуЇ таку ≥дею. ћ≥ська влада також зац≥кавилась даним проектом. «окрема, в≥дд≥л економ≥ки та ≥нвестиц≥й розгл¤даЇ можлив≥сть створенн¤ рег≥онального ландшафтного парку б≥л¤ м≥ста ¤к крок до розвитку м≥сцевоњ ≥нвестиц≥йноњ бази та покращенн¤ економ≥чного стану не шл¤хом розвитку забруднюючих технолог≥й та промисловост≥, а розвитку туризму, в≥дпочинку та культури.

5. ѕроведенн¤ сем≥нар≥в, практичних зан¤ть, еколог≥чних акц≥й гуртуЇ людей перед головною проблемою Ц незадов≥льним станом навколишнього середовища, спри¤Ї формуванню певноњ психолог≥чноњ атмосфери серед людей, зм≥нюЇ њх ставленн¤ до природи та одне до одного. як показуЇ практика Ц саме проведенн¤ масових заход≥в з прибиранн¤ см≥тт¤, посадки дерев, розчищенн¤ р≥чок, впор¤дкуванн¤ джерел Ї т≥Їю ланкою, що зТЇднуЇ людську душу з навколишн≥м св≥том, а тому ≥ маЇ багато переваг перед роботою л≥сових та водних служб. «ан¤тт¤ та акц≥њ проводились у школах “окмацького району. ¬≥дд≥л осв≥ти став головним партнером у ход≥ донесенн¤ справи збереженн¤ довк≥лл¤ до молодого покол≥нн¤. јкц≥њ з посадки дерев, прибиранн¤ см≥тт¤ б≥л¤ р≥чок Ц тепер Ї систематичними ≥ проход¤ть на територ≥њ, де створюЇтьс¤ –Ћѕ, не лише на ƒень довк≥лл¤, а й прот¤гом року.

6. ”часть м≥сцевого населенн¤ в охорон≥ та догл¤д≥ абсолютно запов≥дних територ≥й та обТЇкт≥в рег≥онального ландшафтного парку. «аказники “окмацького району переважно не мають конкретноњ орган≥зац≥њ, що охорон¤Ї њх. —≥льськ≥ ради зараз позбавлен≥ повноважень розпор¤джатись земл¤ми за межами населених пункт≥в. јле це не перешкоджаЇ сел¤нам, що мають земельн≥ над≥ли у степу, вздовж р≥чок, ефективно зд≥йснювати охорону та пов≥домл¤ти про порушенн¤. яскравим прикладом цього Ї порушенн¤ л≥совим господарством закону Дѕро природно-запов≥дний фондФ, коли трактор л≥сгоспу зорав степовий схил на територ≥њ заказника Д«аплава р. „унгулФ з метою посадки там сосни. —≥льськ≥ жител≥ дуже негативно сприйн¤ли такий факт та в той же день пов≥домили Д—п≥лку ƒруз≥в ѕриродиФ ≥ прокуратуру про знищенн¤ частини заказника. Ћише завд¤ки цьому вдалось вчасно попередити подальшу руйнац≥ю попул¤ц≥њ р≥дк≥сних рослин. ≤ це не поодинокий випадок. ѕо≥нформован≥сть людей про масштабний природоохоронний проект у “окмацькому район≥ даЇ змогу на б≥льш≥сть еколог≥чних порушень реагувати дуже оперативно.

ѕ≥сл¤ завершенн¤ проекту робота з охорони та еколог≥чного управл≥нн¤ у рег≥ональному ландшафтному парку Ућуравський шл¤хФ триваЇ. Ќалагоджено партнерськ≥ в≥дносини з науковим в≥дд≥лом Ќац≥онального природного парку Д¬еликий ЋугФ, запов≥дником Д’омут≥вський степФ. ѕост≥йн≥ консультац≥њ науковц≥в значно полегшують роботу з≥ створенн¤ –Ћѕ Дћуравський шл¤хФ. Ќауковими даними, з≥браними у басейн≥ р≥чки ћолочноњ, ц≥кавл¤тьс¤ тепер науков≥ установи ус≥Їњ ”крањни. ≥лька раз≥в територ≥ю створюваного –Ћѕ в≥дв≥дували науковц≥ ≤нституту золог≥њ ≥м. Ўмальгаузена ЌјЌ”, Ќ” ≥м. “араса Ўевченка та ≥н. ѕлан оц≥нки усп≥шност≥ проекту. ¬ ц≥лому проект реал≥зований усп≥шно. Ќасамперед це видно з того, що поставлен≥ ц≥л≥ в б≥льшост≥ виконан≥, а де¤к≥ нав≥ть дали результат, що перевершив прогнози. ѕлануЇтьс¤ провести соц≥олог≥чне опитуванн¤ сел¤н з приводу значимост≥ проекту дл¤ с≥льських громад, конкретно дл¤ людей.

ќсновними показниками усп≥шност≥ проекту мають стати:

а) на¤вн≥сть ч≥ткого плану д≥й в органах влади з покращенн¤ стану навколишнього середовища; ÷е завданн¤ виконано. –айонна ѕрограма У–озбудови еколог≥чноњ мереж≥, в≥дродженн¤ й утвердженн¤ ≥сторичних та культурних ц≥нностей украњнського народу шл¤хом створенн¤ рег≥онального ландшафтного парку Ућуравський шл¤хФ на 2005 Ц 2007 рокиФ продовжена до 2010 року поданн¤м в≥дд≥лу культури ≥ туризму “окмацькоњ –ƒј до “окмацькоњ районноњ ради.

б) активн≥сть учасник≥в п≥д час проведенн¤ сем≥нар≥в; ќсобливу активн≥сть ви¤вили районна рада минулого скликанн¤, коли були п≥дтриман≥ ≥н≥ц≥ативи з розробки районноњ ѕрограми У–озбудови еколог≥чноњ мереж≥, в≥дродженн¤ й утвердженн¤ ≥сторичних та культурних ц≥нностей украњнського народу шл¤хом створенн¤ рег≥онального ландшафтного парку Ућуравський шл¤хФ на 2005 Ц 2007 рокиФ. √олови с≥льрад, територ≥¤ ¤ких ув≥йде до складу –Ћѕ Дћуравський шл¤хФ також в≥дзначились багатьма пропозиц≥¤ми до реал≥зац≥њ проекту ще до його реал≥зац≥њ.

в) в≥дродженн¤ традиц≥й природокористуванн¤ вже навесн≥ 2006 року; ” с. ƒолина завезли к≥лька коней. ѕлануЇтьс¤ в≥дтворенн¤ конеферми у м. ћолочанську. ” с. ∆овтневому заплавн≥ городи перетворили на луки та с≥ножат≥, що позитивно в≥добразилось на водному режим≥ р. уркулак.

г) зайн¤т≥сть населенн¤ п≥д час проведенн¤ еколог≥чних акц≥й; ќсболиво тут можна в≥дзначити навчальн≥ заклади та кер≥вництво в≥дд≥лу осв≥ти. Ќа територ≥њ ус≥х шк≥л, що знаход¤тьс¤ на територ≥њ створюваного –Ћѕ, зд≥йснюютьс¤ еколог≥чн≥ акц≥њ, проход¤ть еколог≥чн≥ уроки. “акож школ¤р≥ часто залучають батьк≥в до природоохоронноњ роботи, посадки дерев, розчищенн¤ джерел.

д) к≥льк≥сть землевласник≥в, що зм≥нили виснажлив≥ форми господарюванн¤ на природозбер≥гаюч≥ прот¤гом 2005 Ц 2006 рр.; ÷ей процес розпочато, хоча в≥дбуваЇтьс¤ в≥н пов≥льно. ѕершими учасниками впровадженн¤ природозбер≥гаючих технолог≥й стали фермери з “окмака ћельник ќ. ќ. та з с. “авр≥¤ ѕугач —. ћ.

д) сусп≥льний резонанс в ц≥лому п≥сл¤ завершенн¤ проекту, бажанн¤ працювати в обраному напр¤мку надал≥. –езонанс серед населенн¤ в≥дбувс¤. ÷е даЇ змогу в де¤ких питанн¤х ДфорсуватиФ под≥њ. «окрема, на р. „унгул за ≥н≥ц≥ативи приватних п≥дприЇмц≥в буде збудовано пункт обслуговуванн¤ подорожуючих за проектом в≥дд≥лу культури ≥ туризму. —≥льськ≥ ради, що Допинились за межамиФ Дћуравського шл¤хуФ активно вз¤лись шукати на своњх територ≥¤х под≥бн≥ ≥сторико-природн≥ обСЇкти, щоб також п≥дн¤ти соц≥ально-культурний та природоохоронний р≥вень.

“акож практика показуЇ, що дл¤ реал≥зац≥њ таких масштабних проект≥в 12 м≥с¤ц≥в Ц замалий терм≥н.