яндекс.ѕогода

$$$ ”никальна¤ партнерка $$$ Advego - общайс¤ и зарабатывай деньги! $$$ дл¤ web-мастеров

Advego.ru - наполнение сайтов информацией VipIP.ru - —истема активной рекламы (—ј–)

«найти: на muravway.narod.ru на Ќарод.–у на яндекс.–у

Ќовини, ≥нформац≥¤, коментар≥...

 

ƒержкомзем п≥дтверджуЇ: л≥с≥вники незаконно зал≥снюють степи.


¬котре екологи отримали п≥дтвердженн¤ тому, що створенн¤ штучних л≥сових насаджень на степових д≥л¤нках зд≥йснюЇтьс¤ незаконно. ¬и¤вл¤Їтьс¤, багато де л≥с≥вники зв≥тують про освоЇн≥ Ђгектариї, саджаючи л≥си за державн≥ кошти на земл¤х, ¤к≥ нав≥ть не надан≥ дл¤ веденн¤ л≥сового господарства.

ѕрот¤гом 2009-2010 рок≥в учасники громадськоњ кампан≥њ Ђ«бережемо украњнськ≥ степи!ї (www.pryroda.in.ua/step) проводили роботу з ви¤вленн¤ випадк≥в незаконного створенн¤ штучних л≥сових насаджень п≥дприЇмствами л≥совоњ галуз≥ в област¤х степовоњ та л≥состеповоњ зон. —еред ви¤влених нами випадк≥в за вказаний пер≥од неодноразово ф≥ксувались роботи з≥ створенн¤ штучних л≥сових насаджень на д≥л¤нках, щодо ¤ких п≥дприЇмства л≥совоњ галуз≥ не мають оформлених документ≥в на право пост≥йного користуванн¤ земельними д≥л¤нками.
ѕереважну частину територ≥њ ”крањни займають —тепова ≥ Ћ≥состепова зони. ѕри цьому ц≥линних степових д≥л¤нок лишилось не б≥льше 1%. « ц≥Їњ причини велика к≥льк≥сть степових вид≥в тварин ≥ рослин потрапила до списк≥в „ервоноњ книги ”крањни. Ѕудучи приуроченими до степових б≥отоп≥в, ц≥ види не можуть ≥снувати в жодному ≥ншому м≥сц≥. «алежними в≥д збереженн¤ степ≥в Ї 159 з 543 вид≥в тварин та 276 з 826 вид≥в рослин, включених до „ервоноњ книги ”крањни. 

4 листопада 2008 року зТ¤вивс¤ ”каз ѕрезидента ”крањни є995/2008 "ѕро де¤к≥ заходи щодо збереженн¤ та в≥дтворенн¤ л≥с≥в ≥ зелених насаджень". «г≥дно з ч.1 цього ”казу,  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни доручено забезпечити розробку ≥ затвердженн¤ нових показник≥в л≥систост≥ ”крањни (20%) ≥ план заход≥в з≥ створенн¤ нових л≥с≥в на земл¤х запасу, деградованих та малопродуктивних земл¤х. ¬иконуючи цей ”каз ѕрезидента, ƒержкомл≥сгосп ”крањни своњм наказом є371 в≥д 29.12.2008 затвердив показники оптимальноњ л≥систост≥, з ¤ких випливаЇ площа дл¤ кожноњ з областей ”крањни, ¤ка маЇ бути формально зал≥снена. ≤ ¤кщо дл¤ п≥вн≥чних (пол≥ських) областей ≥  арпатського рег≥ону ц≥ показники практично не зм≥нюютьс¤, то в п≥вденних област¤х л≥сист≥сть планують зб≥льшити практично вдв≥ч≥.

—теповий рег≥он, будучи найб≥льш розораною частиною ”крањни (де¤к≥ област≥ Ц до 80-85%), маЇ дуже невелику частку земель, ¤к≥ дос≥ зберегли природн≥ екосистеми. —аме ц≥ фрагменти на даний момент Ї останн≥ми резерватами збереженн¤ всього степового б≥ор≥зноман≥тт¤ крањни. Ќараз≥ такими перлинами лишаютьс¤ степов≥ балки, ¤ри ≥ схили по берегах степових р≥чок, ¤к≥ ще подекуди збер≥гаютьс¤ пом≥ж орних с≥льгоспуг≥дь. ¬ той самий час саме ц≥ територ≥њ, будучи в пр¤мому сенс≥ Ђнезручнимиї дл¤ орного землеробства, нам≥чен≥ ¤к пол≥гон дл¤ зал≥сненн¤.
ѕри цьому в≥дновлювати м≥сц¤ вирубок в л≥сах та знищен≥ г≥рськ≥ л≥си в  арпатах н≥хто не збираЇтьс¤. «адл¤ формальноњ зв≥тност≥ л≥с≥вники просто демонструють статистику освоЇнн¤ площ новими л≥сами. ј отримати будь-¤ку нову землю п≥д л≥си, коли все розпайовано, кр≥м ¤к заволод≥ти останн≥ми клаптиками степу, л≥сгоспи практично не можуть. Ќатом≥сть нав≥ть в таких умовах, л≥с≥вники економл¤ть кошти на оформленн≥ земл≥ п≥д посадку л≥су ≥ не розбираючись, чи хтось њм надасть степов≥ д≥л¤нки, зал≥снюють степи без оформленн¤ документ≥в.

«а нашими зверненн¤ми де¤к≥ державн≥ л≥сов≥ господарства прит¤гнут≥ до в≥дпов≥дальност≥ за фактом самов≥льного користуванн¤ земельними д≥л¤нками у «апор≥зьк≥й, „еркаськ≥й та особливо Ц у Ћуганськ≥й област¤х. јналог≥чн≥ факти ви¤влен≥ в ј–  рим а також ћиколањвськ≥й, ƒонецьк≥й област¤х. јнал≥з документ≥в обласного р≥вн¤, таких ¤к розпор¤дженн¤ Ћуганськоњ ќƒј є1620 в≥д 25.11.08 "ѕро розвиток л≥сового господарсьва област≥" та ≥нших, даЇ зрозум≥ти, що в област¤х прискореними темпами, переважно прот¤гом 2009 р. в≥дбувс¤ виб≥р земельних д≥л¤нок, передбачених дл¤ перспективного створенн¤ штучних л≥сових насаджень. ” багатьох м≥сц¤х роботи по зал≥сненню розпочались практично в≥дразу, без проходженн¤ в≥дпов≥дноњ процедури та оформленн¤ права користуванн¤ земельними д≥л¤нками. 

¬ результат≥ таких д≥й, зал≥сненн¤ зд≥йснено на територ≥¤х ц≥нних степових д≥л¤нок, що Ї м≥сц¤ми поширенн¤ вид≥в, занесених до „ервоноњ книги ”крањни, з ¤ких дл¤ 120 у власне рекомендац≥¤х „ервоноњ книги ”крањни вказана заборона зал≥сненн¤ м≥сць њх поширенн¤. ј отже ≥ без збору пакету погоджень, у т.ч. погодженн¤ природоохоронних орган≥в, ¤ким погоджувати в≥дведенн¤ степових д≥л¤нок п≥д зал≥сненн¤ заборонено окремим дорученн¤м  аб≥нету ћ≥нстр≥в ”крањни в≥д 08.06.2009 є30359/1/1-09. ¬≥дпов≥дно так≥ д≥њ стають з боку п≥дприЇмств л≥совоњ галуз≥ грубим порушенн¤м земельного та природоохоронного законодавста.

јктивн≥сть п≥дприЇмств л≥совоњ галуз≥ з≥ створенн¤ нових л≥сових насаджень у степов≥й зон≥ п≥д≥гр≥ваЇтьс¤ коштами, передбаченими прийн¤тою пор≥вн¤но нещодавно загальнодержавною програмою ЂЋ≥си ”крањни на 2010-2015 рокиї та необх≥дн≥стю зв≥тувати про ЂосвоЇн≥ площ≥ї.

” результат≥ мусимо констатувати, що в ”крањн≥ набула поширенн¤ практика використанн¤ бюджетних кошт≥в дл¤ створенн¤ л≥сових насаджень до оформленн¤ права користуванн¤ земельними д≥л¤нками, на ¤ких вони створюютьс¤, а отже Ц використанн¤ бюджетних кошт≥в дл¤ нец≥льових потреб. «важаючи на широке поширенн¤ та ймов≥рно значн≥ обс¤ги цього порушенн¤, ми звернулись до ¬ищого кер≥вництва держави з проханн¤м орган≥зувати ком≥с≥ю по тотальн≥й перев≥рц≥ на¤вност≥ правовстановлюючих документ≥в на земельн≥ д≥л¤нки, на ¤ких в≥дбуваютьс¤ роботи з≥ створенн¤ л≥сових насаджень у вс≥х област¤х степовоњ та л≥состеповоњ зон.

” результат≥ ƒержавний ком≥тет л≥сового господарства пов≥домив, що перев≥рка, орган≥зована територ≥альними органами ƒержкомзему в област¤х, п≥дтвердила, що степов≥ д≥л¤нки зал≥снюютьс¤ самов≥льно. Ќезабаром п≥сл¤ завершенн¤ перев≥рок ƒержкомзем плануЇ централ≥зовано вжити заход≥в з припиненн¤ самов≥льного освоЇнн¤ земель л≥с≥вниками.

 

ѕриродоохоронц≥ прос¤ть ѕрезидента зупинити заз≥ханн¤ на нац≥ональн≥ парки

 √ромадськ≥ природоохоронн≥ орган≥зац≥њ звернулись до ѕрезидента ”крањни ¬≥ктора януковича з проханн¤м не припустити спроби позбавити запов≥дного статусу нац≥ональн≥ природн≥ парки ћиколањвщини.

 ƒн¤ми стало  в≥домо, що ћиколањвська обласна рада плануЇ  ≥н≥ц≥ювати скасуванн¤ ”каз≥в ѕрезидента ”крањни стосовно створенн¤ на територ≥њ ц≥Їњ област≥ двох нац≥ональних парк≥в ЂЅ≥лобережж¤ —в¤тославаї та ЂЅузький √ардї. «окрема про це пов≥домл¤Ї миколањвський ≥нтернет-ресурс http://novosti-n.mk.ua/news/read/?id=20996. ѕарадоксально, що таке р≥шенн¤ плануЇ ≥н≥ц≥ювати  ом≥с≥¤ обласноњ  ради з питань еколог≥њ.

Ќа захист нац≥ональних природних парк≥в виступили громадськ≥ природоохоронн≥ орган≥зац≥њ з ус≥Їњ ”крањни. ѕопри масу еколог≥чних негаразд≥в, в наш≥й крањн≥ дос≥ не було прецедент≥в скасуванн¤ нац≥ональних природних парк≥в ≥ така ≥н≥ц≥атива чиновник≥в вигл¤даЇ  б≥льш н≥ж п≥дозр≥ло. Ўироко в≥дом≥ спроби знищити природн≥ територ≥њ, на ¤ких нин≥ створен≥ нац≥ональн≥ парки. “ак, через  ≥нбурнську косу (Ќѕѕ ЂЅ≥лобережж¤ —в¤тославаї) плануЇтьс¤ побудова потужноњ траси, ¤ка принесе тотальну котеджну ≥ готельну забудову коси. «адл¤ цього (у т.ч. силами обласноњ  ради) в≥д запов≥дного обТЇкту вже зараз  в≥д≥рван≥ одн≥ з найц≥нн≥ших  шматк≥в чорноморського узбережж¤. « метою зупинити шматуванн¤ нац≥онального парку ћ≥нприроди ”крањни ≥н≥ц≥ювало судовий процес.

¬ той же час в≥домо про пост≥йн≥ заз≥ханн¤ енергетик≥в на територ≥ю Ќѕѕ ЂЅузький √ардї, ¤кий фактично, планують використовувати ¤к водосховище дл¤ потреб енергетики.

ѕрагненн¤ нашоњ держави стати повноц≥нним членом ™вропейського —оюзу вимагаЇ п≥двищенн¤ не т≥льки соц≥альних та економ≥чних, але й еколог≥чних стандарт≥в в наш≥й крањн≥. «г≥дно вимог ™вропейського —оюзу в≥дсоток територ≥й на ¤ких мають бути розташован≥ обТЇкти природно-запов≥дного фонду (ѕ«‘) маЇ складати не менше 10 % територ≥њ держави. ≤ це питанн¤ не лише м≥жнародного престижу, а й еколог≥чноњ безпеки житт¤ украњнц≥в. Ќа сьогодн≥шн≥й день в≥дсоток територ≥й в ”крањн≥, ¤к≥ мають природно-запов≥дний статус, не перевищуЇ 5 %. ¬с≥ обТЇкти природно-запов≥дного фонду Ї нац≥ональним надбанн¤м, надбанн¤м всього сусп≥льства ≥ тому вимагають посиленоњ уваги з боку центральних орган≥в державноњ влади. ÷е особливо важливо на передодн≥ ™вро-2012, адже ”крањна маЇ спод≥ванн¤, що проведенн¤ футбольного чемп≥онату призведе до значного зростанн¤ в туристичн≥й сфер≥ нашоњ держави, ¤к п≥д час проведенн¤ змагань так ≥ п≥сл¤ них. јле туристичну ≥нфраструктуру неможливо у¤вити без функц≥онуванн¤ належноњ к≥лькост≥ нац≥ональних парк≥в в р≥зних рег≥онах.

«акон ”крањни Ђѕро природно-запов≥дний фондї допускаЇ л≥кв≥дац≥ю ≥снуючих територ≥й ѕ«‘ лише у випадку втрати ними своЇњ природноњ ц≥нност≥. јн≥ ЂЅ≥лобережж¤ —в¤тославаї, ан≥ ЂЅузький √ардї своЇњ ц≥нност≥ не втратили.

” звТ¤зку ≥з  цим, учасники громадськоњ кампан≥њ Ђ«бережемо украњнськ≥ степи!ї та ≥нш≥ громадськ≥ природоохоронн≥ орган≥зац≥њ звернулись до ѕрезидента ”крањни ¬≥ктора януковича з проханн¤м не припустити будь-¤ких спроб позбавити запов≥дного статусу украњнськ≥ нац≥ональн≥ природн≥ парки. Ќа  думку природоохоронц≥в, це питанн¤ Ї питанн¤м чест≥ украњнськоњ влади.

 ƒл¤ контакт≥в:

¬асилюк ќлекс≥й, ≤гор —≥ренко

Ќац≥ональний еколог≥чний центр ”крањни

www.pryroda.in.ua/step

ƒодано 30 с≥чн¤ 2010 р.

29 с≥чн¤ 2010 року у “окмацьк≥й райдержадм≥н≥страц≥њ пройшла сп≥льна нарада робочоњ групи при голов≥ –ƒј з розвитку запов≥дноњ справи у “окмацькому район≥. Ќа нарад≥ були присутн≥ кер≥вники управл≥нь та в≥дд≥л≥в –ƒј, зокрема в≥дд≥лу культури ≥ туризму, в≥дд≥лу земельних ресурс≥в, в≥дд≥лу с≥льського господарства, в≥дд≥лу економ≥ки та стратег≥чного плануванн¤, перший заступник голови –ƒј, а також  президент "—п≥лки ƒруз≥в ѕрироди". Ќа пор¤дку денному сто¤ли питанн¤ передач≥ на баланс ƒѕ "ѕримосрьке л≥сове господарство" л≥сосмуг та ≥нших багатор≥чних насаджень у “окмацькому район≥. “ак, варто зазначити, що в проект≥ передач≥ л≥сникам ф≥гурують виключно дубов≥ насадженн¤ та старов≥ков≥ дубов≥ парки у селах Ћюбим≥вка та –ибал≥вка, посаджен≥ ще н≥мецькими колон≥стами понад 100 рок≥в тому. Ќеаби¤ку зац≥кавлен≥сть саме дубовими насадженн¤ми л≥сники по¤снюють поповненн¤м нас≥ннЇвого фонду жолуд¤ми, що збиратимутьс¤ у л≥сосмугах. 

ƒругим важливим питанн¤м пор¤дку денного на нарад≥ було подальша дол¤ створенн¤ Ќѕѕ "ћуравський шл¤х". «окрема, присутн≥м було презентоване обгрунтуванн¤ необх≥дност≥ створенн¤ Ќѕѕ "ћЎ" та де¤ка ≥нформац≥¤ щодо оновленн¤ охоронних списк≥в та перевиданн¤ „ервоноњ книги ”крањни. ”же не вперше виникають зауваженн¤ стосовно режиму викристанн¤ земель та обмежень на господарську д≥¤льн≥сть. ¬ ход≥ обговоренн¤ було прийн¤то р≥шенн¤ узгоджувати ѕоложенн¤ про Ќѕѕ на громадських слуханн¤х, ¤к≥ проводитимутьс¤ в с≥льських радах. 

Ќаступну нараду заплановано провести 10 кв≥тн¤.

ќй у л≥с≥ кавуни...

ЕЌ≥, насправд≥ не так починаЇтьс¤ украњнська народна п≥сн¤ про калину у луз≥, так починаЇтьс¤ г≥рка правда про в≥тчизн¤ну л≥сову пол≥тику. ≤ зовс≥м не випадково згадаютьс¤ в ц≥й ≥стор≥њ кавуни. јле про все по пор¤дку. 

Ќе дарма де¤к≥ украњнськ≥ еколог≥сти у своЇму розум≥нн≥ сусп≥льних в≥дносин сучасноњ ”крањни застосовують слово Унеофеодал≥змФ, п≥д ¤ким розум≥Їтьс¤ те свав≥лл¤ чиновник≥в, м≥сцевих депутат≥в, начальник≥в, ¤ке часто обертаЇтьс¤ не лише сусп≥льно-пол≥тичними, а часто ≥ еколог≥чними негараздами. ≤ одним з таких момент≥в Ї земельн≥ в≥дносини. ¬ нашому випадку мова п≥де про те, ¤к троЇ начальник≥в-кер≥вник≥в под≥лили землю сел¤н м≥ж собою. ј ¤кщо бути зовс≥м точним, то не лише землю сел¤н, а шматок територ≥њ, що у 2004 роц≥ був вз¤тий п≥д охорону держави ¤к природно-запов≥дний фонд Ц ландшафтний заказник м≥сцевого значенн¤ У«аплава р. „ингулФ. як в≥домо, земл≥ ѕ«‘ заборон¤Їтьс¤ передавати у власн≥сть чи користуванн¤, ¤кщо останнЇ може завдати шкоду природним комплексам та порушити охоронний режим. јле це по «акону... ј насправд≥, 9 грудн¤ 2005 року земельна д≥л¤нка, фрагмент ландшафтного заказника У«аплава р. „ингулФ, була передана ƒѕ Уѕриморське л≥сове господарствоФ зг≥дно з розпор¤дженн¤м голови “окмацькоњ райдержадм≥н≥страц≥њ є608 Уѕро передачу земель, непридатних дл¤ с≥льськогосподарського виробництва п≥д зал≥сенн¤ у пост≥йне користуванн¤ ƒѕ Уѕриморське л≥сове господарствоФ з подальшим виготовленн¤м правовствановлювальних документ≥вФ. ѕричому, Убез суду та сл≥дстваФ земл≥, що завжди були с≥ножат¤ми та пасовищами, без ¤вних ознак деградац≥њ, а навпаки Ц з купою зростаючих на них вид≥в р≥дк≥сних рослин, раптово стають земл¤ми, непридатними дл¤ с≥льськогосподарського виробництва! “обто, вчора були придатн≥ ¤к пасовища, а сьогодн≥ вже деградували та стали непридатн≥. ѕринаймн≥, саме деградац≥ю названо одним з вир≥шальних чинник≥в дл¤ в≥дбиранн¤ у сел¤н њх законних гектар≥в. (Ќагадаю, що регульоване випасанн¤ та с≥нокос≥нн¤ навпаки позитивно впливають на екосистему степу.) 

≤ ось 20 вересн¤ 2006 року “окмацька ф≥л≥¤ державного п≥дприЇмства Уѕриморське л≥сове господарствоФ зд≥йснила роботи по п≥дготовц≥ ірунту п≥д зал≥сенн¤ на степовому схил≥ правого берега р. „унгул “окмацького району «апор≥зькоњ област≥, територ≥њ ландшафтного заказника м≥сцевого значенн¤ У«аплава р. „унгулФ, тим самим знищивши рослинн≥ угрупованн¤ занесених до „ервоноњ книги ”крањни та ™вропейського „ервоного —писку вид≥в рослин на площ≥ до 8 га. “аким чином були порушен≥ «акони ”крањни Уѕро природно-запов≥дний фондФ, Уѕро „ервону книгу ”крањниФ та ст. 252  рим≥нального  одексу ”крањни. јле ж заради доброњ справи Ц Устворити тут л≥сФ! ’оча жодного дозволу чи погодженн¤ отримано не було, а основного документу Ц ƒержавного јкту на право пост≥йного землекористуванн¤, лише при на¤вност≥ ¤кого можна було починати роботи, теж не ≥снувало ≥ не ≥снуЇ дос≥. 

ѕ≥сл¤ оранки л≥сництвом ц≥линного степу в заказнику п≥д посадку сосни кримськоњ (не звичайноњ, а саме кримськоњ Ц њњ краще купують на новий р≥к), було ≥н≥ц≥йовано вињзд на м≥сце под≥њ “окмацького м≥жрайонного еко≥нспектора, —ав≥на ¬. ¬., нав≥ть було складено јкт перев≥рки порушенн¤ природоохоронного законодавства на територ≥њ ландшафтного заказника м≥сцевого значенн¤ У«аплава р. „ингулФ, але даний јкт еко≥нспектор не дооформив, а згодом ≥ взагал≥ викинув. Ќ≥ прокуратура, н≥ еко≥нспекц≥¤ факт порушенн¤ л≥сництвом та районними земельниками законодавства не перев≥рили. Ћише п≥сл¤ звернень природоохоронц≥в розпор¤дженн¤ голови –ƒј є608 було визнане таким, що суперечить чинному законодавству ”крањни. “окмацькою м≥ськрайонною прокуратурою було винесено протест на зазначений документ. ÷≥каво те, що цей протест виносивс¤ дв≥ч≥, ≥ дв≥ч≥ десь губивс¤, тому розпор¤дженн¤ не скасовувалось. ј коли втретЇ Ќац≥ональний ≈колог≥чний ÷ентр ”крањни (Ќ≈÷”) подав запит з вимогою скасувати розпор¤дженн¤ голови –ƒј, то прокурор в≥дпов≥в, що порушенн¤ закону не в≥дбулось, заказника там не ≥снуЇ ≥ взагал≥ Ц л≥сникам пошана ≥ укл≥н.

У“аможн¤ даЄт добро!Ф

јж 29 жовтн¤ 2007 року (через р≥к п≥сл¤ оранки заказника) ƒѕ Уѕриморське л≥сове господарствоФ подаЇ на начальника обласного управл≥нн¤ охорони навколишнього природного середовища запит з проханн¤м дати погодженн¤ на проведенн¤ роб≥т ≥з зал≥сенн¤ деградованих та еродованих д≥л¤нок на територ≥њ заказника У«аплава р. „ингулФ. ≤ погодженн¤ було надане... ўоправда, пан «олотарьов поставив себе цим погодженн¤м у вкрай незручне становище Ц не знаючи ситуац≥њ, в≥н п≥дписав документ, ¤ким дозволив л≥сникам подальше порушенн¤ природоохоронного законодавства, порушив при цьому в≥домч≥ положенн¤ та накази, ¤к≥ заборон¤ють посадовим особам ћ≥нприроди давати погодженн¤ на зд≥йсненн¤ еколог≥чно шк≥дливих, небезпечних та недоц≥льних д≥й. јле ћ≥н≥стр йому судд¤... “а те погодженн¤ л≥сниками було сприйн¤те ¤к зелене св≥тло дл¤ подальших злочин≥в. “ипу Ц Ув еколог≥њ у нас всьо схвачено! д≥ло п≥шло!Ф “ак, навесн≥ 2008 року ƒѕ Уѕриморське л≥сове господарствоФ знову провело роботи по п≥дготовц≥ ірунту п≥д зал≥сенн¤ в район≥ дачного кооперативу УћедикФ, що б≥л¤ районного ќбел≥ску —лави, околиц≥ с. —адового. «нову були сильно пошкоджен≥ д≥л¤нки степовоњ рослинност≥ з р≥дк≥сними рослинними угрупованн¤ми, ¤к≥ охорон¤ютьс¤ не лише на нац≥ональному, а й на м≥жнародному р≥вн¤х.

ƒостукались!

17 липн¤ 2008 року п≥сл¤ низки лист≥в та звернень Ќ≈÷” до р≥зних державних орган≥в, було зд≥йснено сп≥льну вињзну перев≥рку факту знищенн¤ природних комплекс≥в заказника У«аплава р. „унгулФ. ” перев≥рц≥ вз¤ли участь —ерг≥й ≤вко (“окмацька ф≥л≥¤ Ќ≈÷”), а також ≥нспектори обласноњ земельноњ ≥нспекц≥њ, ≥нспектор з контролю за дотриманн¤м земельного законодавства обласного управл≥нн¤ охорони навколишнього природного середовища, ≥нспектор з в≥дд≥лу б≥оресурс≥в та екомереж≥ обласного управл≥нн¤ охорони навколишнього природного середовища, представник √” ћ¬— у «апор≥зьк≥й област≥ з контролю за земельним законодавством, а також були присутн≥ л≥снич≥ ƒѕ Уѕриморське л≥сове господарствоФ та начальник в≥дд≥лу земельних ресурс≥в “окмацькоњ райдержадм≥н≥страц≥њ. ѕитанн¤, ¤ке було порушене ще у 2006 роц≥, нарешт≥ набрало оберт≥в в б≥к позитивного вир≥шенн¤. јдже п≥д час перев≥рки прац≥вником правоохоронних орган≥в було заф≥ксовано факт порушенн¤ земельного законодавства, прац≥вники земельноњ ≥нспекц≥њ ви¤вили груб≥ порушенн¤ «емельного  одексу, зокрема, л≥сники почали роботи з освоЇнн¤ земельноњ д≥л¤нки до одержанн¤ ƒержавного јкту на право користуванн¤ земельною д≥л¤нкою, а в≥дд≥л б≥оресурс≥в та екомереж≥ встановив (нарешт≥), що внасл≥док проведенн¤ роб≥т по п≥дготовц≥ ірунту п≥д зал≥сенн¤ все ж були знищен≥ природн≥ ф≥тоценози та степова рослинн≥сть. 

—таном на сьогодн≥, земельна д≥л¤нка у заказнику У«аплава р. „унгулФ перебуваЇ зайн¤та п≥д ц≥нною л≥совою культурою Ц кавунами! —початку цей факт л≥снича “окмацькоњ ф≥л≥њ ƒѕ Уѕриморське л≥сове господарствоФ «аболотна «. ј. заперечувала. јле згодом, п≥сл¤ пропозиц≥њ вињхати на м≥сцев≥сть, вона погодилась, що кавуни там ростуть, але заперечила факт причетност≥ до њх посадки л≥сник≥в, а у незаконному вис≥ванн≥ кавун≥в у заказнику були звинувачен≥ сел¤ни. ƒо дов≥дки: не вс¤ д≥л¤нка, зорана л≥сництвом, перебуваЇ зараз п≥д кавунами, але д≥л¤нка п≥д кавунами систематично культивуЇтьс¤ та сапаЇтьс¤, не допускаЇтьс¤ будь-¤ке в≥дновленн¤ природноњ рослинност≥, в тому числ≥ по¤ва таких пром≥жних вид≥в ¤к пир≥й, щириц¤, амброз≥¤ полинолиста, бер≥зка польова та де¤к≥ ≥нш≥. “обто, л≥сники посадили кавуни з метою одержанн¤ прибутку з њх продажу, а за документами ц¤ д≥л¤нка просто засаджена сосною.  р≥м того, випливли факти недобросов≥сного ставленн¤ до своЇњ роботи державного ≥нспектора охорони навколишнього природного середовища у м. “окмаку та “окмацькому район≥, —ав≥на ¬. ¬., ¤кий п≥д час перев≥рки Упересиджував бурюФ у церкв≥. ѕ≥зн≥ше в≥н зазначив, що б≥льше не працюЇ в управл≥нн≥ охорони навколишнього природного середовища, тому будь-¤к≥ претенз≥њ до нього Ї безп≥дставними, а в≥дпов≥дати за все, в тому числ≥ за документац≥ю, маЇ управл≥нн¤, а не в≥н. 

Ќахабство не знаЇ меж!

 оли все ж таки зем≥нспекц≥¤ та еко≥нспекц≥¤ через тиждень вињхали знову в наш≥ степи, то здивуванню њх не було меж. „ому? Ѕо п≥д час перев≥рки грубого порушенн¤ земельного законодавства пр¤мо на очах у ≥нспектор≥в на незаконно зоран≥й д≥л¤нц≥ трактор продовжував знищувати попул¤ц≥ю карагани ск≥фськоњ, цимбохазми дн≥провськоњ, ковилових формац≥й.  оли трактористу по¤снили, що краще б йому њхати додому, в≥н неначе так ≥ зробив, але п≥сл¤ в≥дТњзду ≥нспектор≥в повернувс¤ та продовжив роботу... ѕри зауваженн≥ ≥нспектор≥в, що вони знищують червонокнижн≥ рослини, л≥сники заволали: Уј нашо вони тут нужн≥?!Ф ќтак. ј ковила волосиста та Ћесс≥нга були тут же оголошен≥ бурТ¤нами та був заперечений сам факт њх видовоњ належност≥, а справжньою ковилою були назван≥ келер≥њ та тимоф≥њвка. ≤ хто тут взагал≥ охорон¤Ї природу?.. Ќа д≥л¤нц≥ у заказнику ситуац≥¤ не краща. ¬агончик з ¤скравим написом Уƒержавна л≥сова охоронаФ стоњть на околиц≥ кавунового пол¤. як ≥ оч≥кувалось, стерегли кавуни л≥сники. ўоправда, с≥¤нц≥ сосни кримськоњ серед кавунових л≥ан були знайден≥... јле що то сосна, тут же ц≥лину зорали, гл¤ньте, ¤к≥ кавуни! ≤ цей баштан зростаЇ на земл¤х, не придатних дл¤ с≥льськогосподарського виробництва!!! Ѕачите лог≥ку: спочатку придатн≥, пот≥м Ц не придатн≥, а л≥сникам д≥стались Ц ≥ знову придатн≥! Ѕо що ж ростиме на непридатних земл¤х? ≤ тут нам л≥сники в≥дкривають таЇмницю, що посадка баштану Ц це л≥сотехн≥чна хитр≥сть, щоб сосна не посохла! ј чи декларуватиметьс¤ державним п≥дприЇмством Уѕриморське л≥сове господарствоФ доход в≥д продажу кавун≥в? Ќавр¤д. “ак само, ¤к не дуже декларуЇтьс¤ доход в≥д продажу новор≥чних ¤линок, дров, техн≥чноњ деревини... ћова вже не йде про полюванн¤.

≤ почалос¤...

«емельна ≥нспекц≥¤ миттю ви¤вила ц≥лу купу грубих порушень «емельного  одексу, миттю почались обрахунки зораноњ площ≥, площ≥ п≥д кавунами... а еко≥нспекц≥¤ нараховувати збитки не посп≥шаЇ. ј раптом начальник буде проти? ≤ ви¤вивс¤ проти! „ерез к≥лька дн≥в сл≥дчий «апор≥зького √” ”ћ¬— зателефонував з проханн¤м дати йому номер ѕостанови  абм≥ну, зг≥дно ¤коњ нараховуютьс¤ збитки за знищен≥ червонокнижн≥ рослини, бо, за його словами, еко≥нспекц≥¤ не хоче рахувати збитки через в≥дсутн≥сть даних про чисельн≥сть знищених рослин. ≤ це при тому, що в т≥й постанов≥ ч≥тко написано: У«а знищенн¤ природних лук≥в, с≥ножатей, пасовищ, бол≥т та ≥нших м≥сцезростань рослин, занесених до „ервоноњ книги ”крањни, унасл≥док переорюванн¤, затопленн¤, в≥дведенн¤ п≥д забудову, розробку корисних копалин, садово-городн≥ д≥л¤нки, зал≥сенн¤, а також у раз≥ р≥зкоњ зм≥ни г≥дролог≥чного режиму чи забрудненн¤ х≥м≥чними речовинами, ¤ке призвело до загибел≥ рослин, в≥дшкодуванн¤ нараховуЇтьс¤ в сум≥ 1500 гривень дл¤ вид≥в рослин першоњ категор≥њ, 1000 гривень - дл¤ вид≥в рослин другоњ ≥ третьоњ категор≥њ за один гектар площ≥.Ф “епер Ї дан≥, що л≥сники почали ховатись в≥д правосудд¤, не в≥дпов≥дають на дзв≥нки, не хочуть њхати в обласний центр на Усерйозну розмовуФ. 

31 липн¤ директора ƒѕ "ѕриморське л≥сове господарство" «аболотного ћ. ћ. все ж доставили до “окмацького –¬ ”ћ¬—. «емельна ≥нспекц≥¤ склала протокол про нарахуванн¤ збитк≥в держав≥ через самозахопленн¤ земельноњ д≥л¤нки, нец≥льове використанн¤ земель, пошкодженн¤ рослинного покриву та посадку кавун≥в 150 тис. грн. ¬ такому випадку справа переходить п≥д оп≥ку сектору по боротьб≥ з економ≥чною злочинн≥стю. ’оча, пан «аболотний не визнаЇ провини свого господарства та пооб≥ц¤в оскаржувати штраф у суд≥. ѕричому, збитки, нарахован≥ еко≥нспекц≥ю за знищенн¤ р≥дк≥сних рослин складають всього 9 тис. грн. дл¤ заказника. ј новорозорану територ≥ю поки що не обраховували, хоча перел≥к та чисельн≥сть "червонокнижник≥в" там на р≥вень б≥льше...

ўо ж, будемо чекати, чим це все зак≥нчитьс¤, адже даний випадок не Ї ун≥кальним Ц так≥ особливост≥ нац≥ональноњ л≥совоњ пол≥тики Ї типовими дл¤ вс≥Їњ ѕ≥вденноњ ”крањни...

‘оторепортаж з м≥сц¤ под≥й.

ƒодано 29.10.2006

як уже пов≥домл¤лос¤, 20 вересн¤ цього року державне п≥дприЇмство Уѕриморське л≥сове господарствоФ знищило близько 8 га ц≥линного степу в ландшафтному заказнику м≥сцевого значенн¤ У«аплава р. „унгулФ, створеного ще у 2004 роц≥. «аказник, ¤к ≥ ≥нш≥ степов≥, л≥сов≥ та лучн≥ д≥л¤нки долини р≥чок „унгул,  уркулак, ћолочна Ц маЇ ув≥йти до створюваного у “окмацькому район≥ рег≥онального ландшафтного парку Ућуравський шл¤хФ.

« приводу знищенн¤ фрагменту заказника л≥сниками було складено јкт про порушенн¤ природоохоронного законодавства “окмацьким п≥дрозд≥лом ћел≥топольськоњ м≥жрайонноњ еколог≥чноњ ≥нспекц≥њ. ƒо јкту було прикладено фото знищеноњ д≥л¤нки, картосхема, викоп≥йовка заказника, р≥шенн¤ «апор≥зькоњ обласноњ ради про створенн¤ заказника та ≥нш≥ документи. як п≥зн≥ше стало в≥домо Ц ≥снуЇ нав≥ть п≥дписане та погоджене ѕоложенн¤ про заказник, а також ќхоронне зобовТ¤занн¤, ¤к≥ на момент роб≥т в заказнику чомусь не були затверджен≥ облуправл≥нн¤м еколог≥њ.

як оправдальний документ л≥сники використовували –озпор¤дженн¤ голови райдержадм≥н≥страц≥њ є608, а також јкт обстеженн¤ земельних д≥л¤нок, непридатних дл¤ с≥льськогосподарського виробництва... “аким чином, по дан≥й ситуац≥њ маЇмо наступне:

Ј        ¬≥дд≥лом земельних ресурс≥в “окмацькоњ –ƒј всупереч законам ”крањни було зм≥нено категор≥ю земельноњ д≥л¤нки Ц переведено з земель природно-запов≥дного фонду ландшафтний заказник м≥сцевого значенн¤ У«аплава р. „унгулФ) до земель л≥сового фонду;

Ј        ¬≥дд≥лом земельних ресурс≥в “окмацькоњ –ƒј всупереч законам ”крањни було зм≥нено ц≥льове призначенн¤ земельних д≥л¤нок “окмацького району на площ≥ 1072,3 га (с≥ножат≥ та пасовища в≥днесено до Уземельних д≥л¤нок, непридатних дл¤ с≥льськогосподарського виробництваФ, таке призначенн¤ земель не передбачено «емельним  одексом ”крањни), при цьому не були залучен≥ в≥дпов≥дн≥ фах≥вц≥ з охорони довк≥лл¤, не було оц≥нено стан рослинного покриву, не зам≥р¤но проективне покритт¤, не зд≥йснено оц≥нку видового складу рослинност≥;

Ј        ¬≥дд≥лом земельних ресурс≥в “окмацькоњ –ƒј при передач≥ земель ƒѕ Уѕриморське л≥сове господарствоФ не було враховано думку громади с. „ервоног≥рка, ¤ка зд≥йснювала використанн¤ земельних д≥л¤нок за ц≥льовим призначенн¤м без шкоди природним комплексам заказника У«аплава р. „унгулФ;

Ј        ѕри складанн≥ јкту обстеженн¤ земель, непридатних дл¤ с≥льськогосподарського виробництва, не були присутн≥ троЇ з пТ¤ти член≥в ком≥с≥њ, сам јкт складавс¤ 30 листопада 2005 року (в цей час нав≥ть фах≥вц≥ не в змоз≥ ефективно оц≥нити стан рослинного покриву, проективне покритт¤, в≥дпов≥дну оц≥нку видового складу рослинност≥, у тому числ≥ Ц визначити д≥йсну еколог≥чну ц≥нн≥сть територ≥њ), не вказано на јкт≥ м≥сце його складанн¤, до того ж за 1 день дати оц≥нку земл¤м загальною площею 1072,3 га Ц ф≥зично не можливо;

Ј        ƒѕ Уѕриморське л≥сове господарствоФ при оранц≥ п≥д зал≥сенн¤ земель б≥л¤ с. „ервоног≥рка не було враховано статус земельноњ д≥л¤нки, ¤к фрагменту ландшафтного заказника У«аплава р. „унгулФ, погодженого в тому числ≥ ≥ ц≥Їю установою;

Ј        ƒѕ Уѕриморське л≥сове господарствоФ при оранц≥ п≥д зал≥сенн¤ земель б≥л¤ с. „ервоног≥рка було по сут≥ вчинено самозахопленн¤ земель без документ≥в, що п≥дтверджують право пост≥йного чи тимчасового землекористуванн¤;

Ј        ƒѕ Уѕриморське л≥сове господарствоФ при оранц≥ п≥д зал≥сенн¤ земель б≥л¤ с. „ервоног≥рка було сильно пошкоджено с≥ножат≥ та пасовища громади с. „ервоног≥рка;

Ј        ƒѕ Уѕриморське л≥сове господарствоФ при оранц≥ п≥д зал≥сенн¤ земель б≥л¤ с. „ервоног≥рка було знищено обТЇкти рослинного св≥ту, занесен≥ до „ервоноњ книги ”крањни, що т¤гне за собою в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно чинного законодавства.

—п≥льними зусилл¤ми У—п≥лки ƒруз≥в ѕриродиФ та ћолод≥жного в≥дд≥ленн¤ Ќац≥онального ≈колог≥чного центру ”крањни було зд≥йснено ≥нформац≥йну кампан≥ю, направлено листи до державних орган≥в, до прокуратури. “окмацька м≥жрайонна прокуратура по факту порушенн¤ зд≥йснила перев≥рку. ≤ тут ви¤вилось ц≥кавим те, що державний ≥нспектор з охорони довк≥лл¤ —ав≥н ¬. ¬. до пакету документ≥в та доказ≥в приклав Ќ≈ѕ≤ƒѕ»—јЌ≤ ≥ Ќ≈ѕќ√ќƒ∆≈Ќ≤ ѕоложенн¤ про заказник та ќхоронне зобовТ¤занн¤, а також дав висновок, в ¤кому йшлос¤ про те, що фактично Ц заказника У«аплава р. „унгулФ не ≥снуЇ. “ака позиц≥¤ прац≥вника територ≥ального органу ћ≥нприроди Ї не т≥льки незрозум≥лою, а й порушуЇ чинне законодавство! Ќа щаст¤, до прокуратури все ж були представлен≥ коп≥њ справжн≥х документ≥в про заказник, картосхема, що дало вагомий прив≥д дл¤ скасуванн¤ –озпор¤дженн¤ голови “окмацькоњ райдержадм≥н≥страц≥њ є608 в≥д 9 грудн¤ 2005 року Уѕро передачу земель, непридатних дл¤ с≥льськогосподарського виробництва п≥д зал≥сенн¤ у пост≥йне користуванн¤ ƒѕ Уѕриморське л≥сове господарствоФ з подальшим виготовленн¤м правовствановлювальних документ≥вФ ¤к таке, що суперечить «аконам ”крањни. “окмацька м≥жрайонна прокуратура винесла ѕротест на це –озпор¤дженн¤.  р≥м того, обласне управл≥нн¤ еколог≥њ зац≥кавилось протиправними д≥¤ми начальника в≥дд≥лу земельних ресурс≥в “окмацькоњ –ƒј щодо необірунтованоњ зм≥ни ц≥льового призначенн¤ та категор≥њ земель.

ƒаний результат можна вважати свого роду перемогою у справ≥ захисту природно-запов≥дного фонду.

јле... 27 жовтн¤ громадського ≥нспектора з охорони довк≥лл¤, ≤вка —. ќ., одного з ≥н≥ц≥атор≥в створенн¤ –Ћѕ Ућуравський шл¤хФ викликали на допит до в≥дд≥ленн¤ —Ѕ” в “окмаку. як стало в≥домо Ц цим в≥зитом ≥нспектор Узавд¤чуЇФ начальнику в≥дд≥лу земельних ресурс≥в ћафтул¤ку ¬.ѕ., ¤кий пов≥домив —Ѕ”, що Угр. ≤вко незаконно поширюЇ аерофотозн≥мки “окмацького району, порушуючи таким чином «акон ”крањни Уѕро державну таЇмницюФ. јле, ¤к за¤вив сам —ерг≥й ќлександрович сл≥дчому —Ѕ”, н≥¤кого поширенн¤ зн≥мк≥в не було Ц лише одна така фотограф≥¤ сумн≥вноњ ¤кост≥ була представлена до прокуратури ¤к речовий доказ по справ≥ з л≥сниками та заказником. ƒо того ж, масштаб зн≥мка та кут зйомки не в≥дпов≥даЇ нормативам геодезичноњ та кадастровоњ зйомки земноњ поверхн≥. ј на багатьох ресурсах в ≤нтернет≥ Ї зн≥мки нав≥ть стратег≥чних обТЇкт≥в (ј≈—, √≈— тощо), доступн≥ дл¤ широкого загалу. ƒаний випадок говорить про те, що за виконанн¤ своњх обовТ¤зк≥в, кер≥вника громадськоњ орган≥зац≥њ, громадського ≥нспектора, за вказ≥вкою представник≥в влади намагались прит¤гти до в≥дпов≥дальност≥ або зал¤кати...

“ож будьте обережн≥, шановн≥ еколог≥сти!

 

ƒодано 21.09.2006

“≈–ћ≤Ќќ¬ќ!!! 19-21 вересн¤ 2006 р. було вчинено черговий протиправний акт “окмацького п≥дрозд≥лу ѕриморського державного л≥сового господарства ƒержкомл≥сгоспу ”крањни - розорано степовий схил правого берега малоњ р≥чки „унгул. Ќа ц≥й д≥л¤нц≥ зростало 7 вид≥в рослин, занесених до „ервоноњ книги ”крањни (ковила Ћесс≥нга, ковила п≥рчаста, ковила украњнська, ковила волосиста, тюльпан гран≥тний, р¤стка Ѕуше, цимбохазма дн≥провська), а також 9 вид≥в, занесених до –ег≥онального списку р≥дк≥сних рослин, що зростають у «апор≥зьк≥й област≥ (ефедра двоколоскова, астрагал р≥жковий, астрагал украњнський, ластовень руський, з≥рочки цибулиноносн≥, з≥рочки Ўов≥ца, з≥рочки мохнат≥, белевал≥¤ сарматська, п≥вники низьк≥).  р≥м того, тут мешкали р≥дк≥сн≥ тварини, зокрема ≥рис пл¤мистокрилий, дибка степова, вусач земл¤ний хрестоносець, син¤вець дамоне, син¤вець п≥лаон. «агальна площа пошкодженоњ д≥л¤нки степу становить близько 8 га. ÷¤ д≥л¤нка входить до ландшафтного заказника м≥сцевого значенн¤ "«аплава р. „унгул", тому будь-¤ка зм≥на ландшафту, включаючи оранку та посадку л≥су - заборонена. ≤нцидент ставс¤ через недбал≥сть та недалекогл¤дн≥сть районноњ державноњ адм≥н≥страц≥њ, ¤ка 9 грудн¤ 2005 року –озпор¤дженн¤м голови “окмацькоњ райдержадм≥н≥страц≥њ є608 "ѕро передачу земель, непридатних дл¤ с≥льськогосподарського виробництва п≥д зал≥сенн¤ у пост≥йне користуванн¤ ƒѕ "ѕриморське л≥сове господарство" з подальшим виготовленн¤м правовствановлювальних документ≥в" було передано ƒѕ "ѕриморське л≥сове господарство" на "в≥рну загибель" понад 1000 га степових екосистем. ≤ це в той час, коли б≥льш≥сть цих земельних д≥л¤нок у 2006-2007 роках заплановано до включенн¤ в природно-запов≥дний фонд шл¤хом створенн¤ рег≥онального ландшафтного парку "ћуравський шл¤х" (зг≥дно районноњ ѕрограми розбудови еколог≥чноњ мереж≥, в≥дродженн¤ й утвердженн¤ ≥сторичних та культурних ц≥нностей украњнського народу шл¤хом створенн¤ рег≥онального ландшафтного парку "ћуравський шл¤х" у “окмацькому район≥ на 2005 Ц 2007 роки, р≥шенн¤ “окмацькоњ районноњ ради є1 в≥д 14 кв≥тн¤ 2005 р.). «араз подано в≥дпов≥дний пакет документ≥в в прокуратуру. Ќасамперед, будуть ставитись вимоги покарати винних у знищенн≥ 8 га степу, а також - перев≥рити законн≥сть розпор¤дженн¤ –ƒј про передачу земель л≥совому господарству.

«нищена л≥сгоспом д≥л¤нка ц≥линного степу

 олись тут бу¤ла ковила...

—теп слугував сел¤нам с≥нокосом. Ѕ≥льше його нема...

™ над≥¤, що ковила в≥дновитьс¤ через роки...

ќдинока кв≥тка степовоњ гвоздики...


ƒодано 7.07.2006

Ућуравським шл¤хомФ

‘≥льм п≥д такою назвою “окмацька районна дит¤ча еколог≥чна орган≥зац≥¤ У—п≥лка ƒруз≥в ѕриродиФ презентувала 5 червн¤, на ¬сесв≥тн≥й день охорони навколишнього середовища у малому зал≥ м≥ського Ѕудинку культури. «йомка та монтаж ф≥льму зд≥йснювались в рамках проекту У–ац≥ональне використанн¤ та в≥дтворенн¤ природних ресурс≥в “окмацького району «апор≥зькоњ област≥ на приклад≥ створенн¤ рег≥онального ландшафтного парку Ућуравський шл¤хФ, що ф≥нансуЇтьс¤ за рахунок гранту в≥д ѕосольства  орол≥вства Ќ≥дерланд≥в в рамках програми ћј“–ј- јѕ.
ћета проекту Ц зд≥йсненн¤ низки заход≥в, спр¤мованих на формуванн¤ еколого-господарського ставленн¤ до навколишнього середовища у мешканц≥в “окмацького району, збереженн¤ та в≥дтворенн¤ типових природних ландшафт≥в на приклад≥ створенн¤ рег≥онального ландшафтного парку Ућуравський шл¤хФ.
ЌагадаЇмо, що в к≥нц≥ 2004 Ц на початку 2005 р. Ђ—п≥лка ƒруз≥в ѕриродиї ≥ “окмацька районна рада сп≥льно розробили Ђѕрограму розвитку еколог≥чноњ мереж≥, в≥дродженн¤ культурних та ≥сторичних ц≥нностей украњнського народу шл¤хом створенн¤ рег≥онального ландшафтного парку Ућуравський шл¤хФ у “окмацькому район≥ї. ѕрограма розрахована на 2005-2007 рр. √оловна ≥де¤ њњ Ц збереженн¤ ≥ в≥дновленн¤ б≥оррозмањтт¤ степових, лучних ≥ водно-болотних комплекс≥в, а також пропаганда бережливого ставленн¤ до природи, ≥сторичним ≥ культурним ц≥нност¤м серед мешканц≥в “окмацького району, розвиток туризму (зокрема ≥ с≥льського).
ƒаний ф≥льм розкрив перед гл¤дачами ≥сторичн≥ аспекти стародавнього ћуравського шл¤ху, а також природу степових балок та ¤р≥в “окмаччини Ц залишк≥в степового краю, ƒикого ѕол¤. « вересн¤ цей ф≥льм потрапить до кожноњ школи м≥ста та району дл¤ еколог≥чноњ осв≥ти школ¤р≥в.

јвторський колектив ф≥льму висловлюЇ велику под¤ку за наданн¤ прим≥щенн¤ Ц директору м≥ського Ѕудинку культури ’алам≥вському ¬. …., за наданн¤ апаратури Ц заступнику начальника м≥ського управл≥нн¤ осв≥ти ≥ науки ƒобриц≥ ≤. ≤. та директору «ќЎ є5 Ѕиченко Ћ. ѕ., за спри¤нн¤ у зйомках Ц начальнику м≥ського в≥дд≥лу культури та туризму  рутьку ¬. ¬., а також за багатор≥чну в≥ддан≥сть р≥дному краю Ц “аран Ћ. я


‘≥льм доступний на авторських компакт-дисках. “ривал≥сть - 41 хвилина. ‘ормат - CD. « питань придбанн¤ ф≥льму - звертайтесь на адресу: muravway@yandex.ru

 

Хостинг от uCoz