Новини, інформація, коментарі...
Держкомзем підтверджує: лісівники незаконно заліснюють степи.
Вкотре екологи отримали підтвердження тому, що створення штучних лісових насаджень на степових ділянках здійснюється незаконно. Виявляється, багато де лісівники звітують про освоєні «гектари», саджаючи ліси за державні кошти на землях, які навіть не надані для ведення лісового господарства.
Протягом 2009-2010 років учасники громадської кампанії «Збережемо українські степи!» (www.pryroda.in.ua/step) проводили роботу з виявлення випадків незаконного створення штучних лісових насаджень підприємствами лісової галузі в областях степової та лісостепової зон. Серед виявлених нами випадків за вказаний період неодноразово фіксувались роботи зі створення штучних лісових насаджень на ділянках, щодо яких підприємства лісової галузі не мають оформлених документів на право постійного користування земельними ділянками.
Переважну частину території України займають Степова і Лісостепова зони. При цьому цілинних степових ділянок лишилось не більше 1%. З цієї причини велика кількість степових видів тварин і рослин потрапила до списків Червоної книги України. Будучи приуроченими до степових біотопів, ці види не можуть існувати в жодному іншому місці. Залежними від збереження степів є 159 з 543 видів тварин та 276 з 826 видів рослин, включених до Червоної книги України.
4 листопада 2008 року з’явився Указ Президента України №995/2008 "Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів і зелених насаджень". Згідно з ч.1 цього Указу, Кабінету Міністрів України доручено забезпечити розробку і затвердження нових показників лісистості України (20%) і план заходів зі створення нових лісів на землях запасу, деградованих та малопродуктивних землях. Виконуючи цей Указ Президента, Держкомлісгосп України своїм наказом №371 від 29.12.2008 затвердив показники оптимальної лісистості, з яких випливає площа для кожної з областей України, яка має бути формально заліснена. І якщо для північних (поліських) областей і Карпатського регіону ці показники практично не змінюються, то в південних областях лісистість планують збільшити практично вдвічі.
Степовий регіон, будучи найбільш розораною частиною України (деякі області – до 80-85%), має дуже невелику частку земель, які досі зберегли природні екосистеми. Саме ці фрагменти на даний момент є останніми резерватами збереження всього степового біорізноманіття країни. Наразі такими перлинами лишаються степові балки, яри і схили по берегах степових річок, які ще подекуди зберігаються поміж орних сільгоспугідь. В той самий час саме ці території, будучи в прямому сенсі «незручними» для орного землеробства, намічені як полігон для заліснення.
При цьому відновлювати місця вирубок в лісах та знищені гірські ліси в Карпатах ніхто не збирається. Задля формальної звітності лісівники просто демонструють статистику освоєння площ новими лісами. А отримати будь-яку нову землю під ліси, коли все розпайовано, крім як заволодіти останніми клаптиками степу, лісгоспи практично не можуть. Натомість навіть в таких умовах, лісівники економлять кошти на оформленні землі під посадку лісу і не розбираючись, чи хтось їм надасть степові ділянки, заліснюють степи без оформлення документів.
За нашими зверненнями деякі державні лісові господарства притягнуті до відповідальності за фактом самовільного користування земельними ділянками у Запорізькій, Черкаській та особливо – у Луганській областях. Аналогічні факти виявлені в АР Крим а також Миколаївській, Донецькій областях. Аналіз документів обласного рівня, таких як розпорядження Луганської ОДА №1620 від 25.11.08 "Про розвиток лісового господарсьва області" та інших, дає зрозуміти, що в областях прискореними темпами, переважно протягом 2009 р. відбувся вибір земельних ділянок, передбачених для перспективного створення штучних лісових насаджень. У багатьох місцях роботи по залісненню розпочались практично відразу, без проходження відповідної процедури та оформлення права користування земельними ділянками.
В результаті таких дій, заліснення здійснено на територіях цінних степових ділянок, що є місцями поширення видів, занесених до Червоної книги України, з яких для 120 у власне рекомендаціях Червоної книги України вказана заборона заліснення місць їх поширення. А отже і без збору пакету погоджень, у т.ч. погодження природоохоронних органів, яким погоджувати відведення степових ділянок під заліснення заборонено окремим дорученням Кабінету Мінстрів України від 08.06.2009 №30359/1/1-09. Відповідно такі дії стають з боку підприємств лісової галузі грубим порушенням земельного та природоохоронного законодавста.
Активність підприємств лісової галузі зі створення нових лісових насаджень у степовій зоні підігрівається коштами, передбаченими прийнятою порівняно нещодавно загальнодержавною програмою «Ліси України на 2010-2015 роки» та необхідністю звітувати про «освоєні площі».
У результаті мусимо констатувати, що в Україні набула поширення практика використання бюджетних коштів для створення лісових насаджень до оформлення права користування земельними ділянками, на яких вони створюються, а отже – використання бюджетних коштів для нецільових потреб. Зважаючи на широке поширення та ймовірно значні обсяги цього порушення, ми звернулись до Вищого керівництва держави з проханням організувати комісію по тотальній перевірці наявності правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких відбуваються роботи зі створення лісових насаджень у всіх областях степової та лісостепової зон.
У результаті Державний комітет лісового господарства повідомив, що перевірка, організована територіальними органами Держкомзему в областях, підтвердила, що степові ділянки заліснюються самовільно. Незабаром після завершення перевірок Держкомзем планує централізовано вжити заходів з припинення самовільного освоєння земель лісівниками.
Природоохоронці
просять Президента зупинити зазіхання на
національні парки
Громадські
природоохоронні організації звернулись до
Президента України Віктора Януковича з
проханням не припустити спроби позбавити
заповідного статусу національні природні
парки Миколаївщини.
Додано 30 січня 2010 р.
29 січня 2010 року у Токмацькій райдержадміністрації пройшла спільна нарада робочої групи при голові РДА з розвитку заповідної справи у Токмацькому районі. На нараді були присутні керівники управлінь та відділів РДА, зокрема відділу культури і туризму, відділу земельних ресурсів, відділу сільського господарства, відділу економіки та стратегічного планування, перший заступник голови РДА, а також президент "Спілки Друзів Природи". На порядку денному стояли питання передачі на баланс ДП "Примосрьке лісове господарство" лісосмуг та інших багаторічних насаджень у Токмацькому районі. Так, варто зазначити, що в проекті передачі лісникам фігурують виключно дубові насадження та старовікові дубові парки у селах Любимівка та Рибалівка, посаджені ще німецькими колоністами понад 100 років тому. Неабияку зацікавленість саме дубовими насадженнями лісники пояснюють поповненням насіннєвого фонду жолудями, що збиратимуться у лісосмугах.
Другим важливим питанням порядку денного на нараді було подальша доля створення НПП "Муравський шлях". Зокрема, присутнім було презентоване обгрунтування необхідності створення НПП "МШ" та деяка інформація щодо оновлення охоронних списків та перевидання Червоної книги України. Уже не вперше виникають зауваження стосовно режиму викристання земель та обмежень на господарську діяльність. В ході обговорення було прийнято рішення узгоджувати Положення про НПП на громадських слуханнях, які проводитимуться в сільських радах.
Наступну нараду заплановано провести 10 квітня.
Ой у лісі кавуни...
…Ні, насправді не так починається українська народна пісня про калину у лузі, так починається гірка правда про вітчизняну лісову політику. І зовсім не випадково згадаються в цій історії кавуни. Але про все по порядку.
Не дарма деякі українські екологісти у своєму розумінні суспільних відносин сучасної України застосовують слово “неофеодалізм”, під яким розуміється те свавілля чиновників, місцевих депутатів, начальників, яке часто обертається не лише суспільно-політичними, а часто і екологічними негараздами. І одним з таких моментів є земельні відносини. В нашому випадку мова піде про те, як троє начальників-керівників поділили землю селян між собою. А якщо бути зовсім точним, то не лише землю селян, а шматок території, що у 2004 році був взятий під охорону держави як природно-заповідний фонд – ландшафтний заказник місцевого значення “Заплава р. Чингул”. Як відомо, землі ПЗФ забороняється передавати у власність чи користування, якщо останнє може завдати шкоду природним комплексам та порушити охоронний режим. Але це по Закону... А насправді, 9 грудня 2005 року земельна ділянка, фрагмент ландшафтного заказника “Заплава р. Чингул”, була передана ДП “Приморське лісове господарство” згідно з розпорядженням голови Токмацької райдержадміністрації №608 “Про передачу земель, непридатних для сільськогосподарського виробництва під залісення у постійне користування ДП “Приморське лісове господарство” з подальшим виготовленням правовствановлювальних документів”. Причому, “без суду та слідства” землі, що завжди були сіножатями та пасовищами, без явних ознак деградації, а навпаки – з купою зростаючих на них видів рідкісних рослин, раптово стають землями, непридатними для сільськогосподарського виробництва! Тобто, вчора були придатні як пасовища, а сьогодні вже деградували та стали непридатні. Принаймні, саме деградацію названо одним з вирішальних чинників для відбирання у селян їх законних гектарів. (Нагадаю, що регульоване випасання та сінокосіння навпаки позитивно впливають на екосистему степу.)
І ось 20 вересня 2006 року Токмацька філія державного підприємства “Приморське лісове господарство” здійснила роботи по підготовці ґрунту під залісення на степовому схилі правого берега р. Чунгул Токмацького району Запорізької області, території ландшафтного заказника місцевого значення “Заплава р. Чунгул”, тим самим знищивши рослинні угруповання занесених до Червоної книги України та Європейського Червоного Списку видів рослин на площі до 8 га. Таким чином були порушені Закони України “Про природно-заповідний фонд”, “Про Червону книгу України” та ст. 252 Кримінального Кодексу України. Але ж заради доброї справи – “створити тут ліс”! Хоча жодного дозволу чи погодження отримано не було, а основного документу – Державного Акту на право постійного землекористування, лише при наявності якого можна було починати роботи, теж не існувало і не існує досі.
Після оранки лісництвом
цілинного степу в заказнику під посадку
сосни кримської (не звичайної, а саме
кримської – її краще купують на новий рік),
було ініційовано виїзд на місце події
Токмацького міжрайонного екоінспектора,
Савіна В. В., навіть було складено Акт перевірки
порушення природоохоронного законодавства
на території ландшафтного заказника місцевого
значення “Заплава р. Чингул”, але даний Акт
екоінспектор не дооформив, а згодом і
взагалі викинув. Ні прокуратура, ні екоінспекція
факт порушення лісництвом та районними
земельниками законодавства не перевірили.
Лише після звернень природоохоронців
розпорядження голови РДА №608 було визнане
таким, що суперечить чинному законодавству
України. Токмацькою міськрайонною
прокуратурою було винесено протест на
зазначений документ. Цікаво те, що цей
протест виносився двічі, і двічі десь
губився, тому розпорядження не
скасовувалось. А коли втретє Національний
Екологічний Центр України (НЕЦУ) подав
запит з вимогою скасувати розпорядження
голови РДА, то прокурор відповів, що
порушення закону не відбулось, заказника
там не існує і взагалі – лісникам пошана і
уклін.
“Таможня даёт
добро!”
Аж 29 жовтня 2007 року
(через рік після оранки заказника) ДП “Приморське
лісове господарство” подає на начальника
обласного управління охорони
навколишнього природного середовища запит
з проханням дати погодження на проведення
робіт із залісення деградованих та
еродованих ділянок на території заказника
“Заплава р. Чингул”. І погодження було
надане... Щоправда, пан Золотарьов поставив
себе цим погодженням у вкрай незручне
становище – не знаючи ситуації, він підписав
документ, яким дозволив лісникам подальше
порушення природоохоронного законодавства,
порушив при цьому відомчі положення та
накази, які забороняють посадовим особам Мінприроди
давати погодження на здійснення екологічно
шкідливих, небезпечних та недоцільних дій.
Але Міністр йому суддя... Та те погодження лісниками
було сприйняте як зелене світло для
подальших злочинів. Типу – “в екології у
нас всьо схвачено! діло пішло!” Так, навесні
2008 року ДП “Приморське лісове господарство”
знову провело роботи по підготовці ґрунту під
залісення в районі дачного кооперативу “Медик”,
що біля районного Обеліску Слави, околиці с.
Садового. Знову були сильно пошкоджені ділянки
степової рослинності з рідкісними
рослинними угрупованнями, які охороняються
не лише на національному, а й на міжнародному
рівнях.
Достукались!
17 липня 2008 року після низки листів та звернень НЕЦУ до різних державних органів, було здійснено спільну виїзну перевірку факту знищення природних комплексів заказника “Заплава р. Чунгул”. У перевірці взяли участь Сергій Івко (Токмацька філія НЕЦУ), а також інспектори обласної земельної інспекції, інспектор з контролю за дотриманням земельного законодавства обласного управління охорони навколишнього природного середовища, інспектор з відділу біоресурсів та екомережі обласного управління охорони навколишнього природного середовища, представник ГУ МВС у Запорізькій області з контролю за земельним законодавством, а також були присутні лісничі ДП “Приморське лісове господарство” та начальник відділу земельних ресурсів Токмацької райдержадміністрації. Питання, яке було порушене ще у 2006 році, нарешті набрало обертів в бік позитивного вирішення. Адже під час перевірки працівником правоохоронних органів було зафіксовано факт порушення земельного законодавства, працівники земельної інспекції виявили грубі порушення Земельного Кодексу, зокрема, лісники почали роботи з освоєння земельної ділянки до одержання Державного Акту на право користування земельною ділянкою, а відділ біоресурсів та екомережі встановив (нарешті), що внаслідок проведення робіт по підготовці ґрунту під залісення все ж були знищені природні фітоценози та степова рослинність.
Станом на сьогодні,
земельна ділянка у заказнику “Заплава р.
Чунгул” перебуває зайнята під цінною
лісовою культурою – кавунами! Спочатку цей
факт ліснича Токмацької філії ДП “Приморське
лісове господарство” Заболотна З. А.
заперечувала. Але згодом, після пропозиції
виїхати на місцевість, вона погодилась, що
кавуни там ростуть, але заперечила факт
причетності до їх посадки лісників, а у
незаконному висіванні кавунів у заказнику
були звинувачені селяни. До довідки: не вся
ділянка, зорана лісництвом, перебуває зараз
під кавунами, але ділянка під кавунами
систематично культивується та сапається,
не допускається будь-яке відновлення
природної рослинності, в тому числі поява
таких проміжних видів як пирій, щириця,
амброзія полинолиста, берізка польова та
деякі інші. Тобто, лісники посадили кавуни з
метою одержання прибутку з їх продажу, а за
документами ця ділянка просто засаджена
сосною. Крім того, випливли факти
недобросовісного ставлення до своєї роботи
державного інспектора охорони
навколишнього природного середовища у м.
Токмаку та Токмацькому районі, Савіна В. В.,
який під час перевірки “пересиджував бурю”
у церкві. Пізніше він зазначив, що більше не
працює в управлінні охорони навколишнього
природного середовища, тому будь-які
претензії до нього є безпідставними, а відповідати
за все, в тому числі за документацію, має
управління, а не він.
Нахабство не
знає меж!
Коли все ж таки земінспекція
та екоінспекція через тиждень виїхали
знову в наші степи, то здивуванню їх не було
меж. Чому? Бо під час перевірки грубого
порушення земельного законодавства прямо
на очах у інспекторів на незаконно зораній
ділянці трактор продовжував знищувати
популяцію карагани скіфської, цимбохазми
дніпровської, ковилових формацій. Коли
трактористу пояснили, що краще б йому їхати
додому, він неначе так і зробив, але після від’їзду
інспекторів повернувся та продовжив роботу...
При зауваженні інспекторів, що вони
знищують червонокнижні рослини, лісники
заволали: “А нашо вони тут нужні?!” Отак. А
ковила волосиста та Лессінга були тут же
оголошені бур’янами та був заперечений сам
факт їх видової належності, а справжньою
ковилою були названі келерії та тимофіївка.
І хто тут взагалі охороняє природу?.. На ділянці
у заказнику ситуація не краща. Вагончик з
яскравим написом “Державна лісова охорона”
стоїть на околиці кавунового поля. Як і очікувалось,
стерегли кавуни лісники. Щоправда, сіянці
сосни кримської серед кавунових ліан були
знайдені... Але що то сосна, тут же цілину
зорали, гляньте, які кавуни! І цей баштан
зростає на землях, не придатних для сільськогосподарського
виробництва!!! Бачите логіку: спочатку
придатні, потім – не придатні, а лісникам дістались
– і знову придатні! Бо що ж ростиме на
непридатних землях? І тут нам лісники відкривають
таємницю, що посадка баштану – це лісотехнічна
хитрість, щоб сосна не посохла! А чи
декларуватиметься державним підприємством
“Приморське лісове господарство” доход від
продажу кавунів? Навряд. Так само, як не дуже
декларується доход від продажу новорічних
ялинок, дров, технічної деревини... Мова вже
не йде про полювання.
І почалося...
Земельна інспекція миттю виявила цілу купу грубих порушень Земельного Кодексу, миттю почались обрахунки зораної площі, площі під кавунами... а екоінспекція нараховувати збитки не поспішає. А раптом начальник буде проти? І виявився проти! Через кілька днів слідчий Запорізького ГУ УМВС зателефонував з проханням дати йому номер Постанови Кабміну, згідно якої нараховуються збитки за знищені червонокнижні рослини, бо, за його словами, екоінспекція не хоче рахувати збитки через відсутність даних про чисельність знищених рослин. І це при тому, що в тій постанові чітко написано: “За знищення природних луків, сіножатей, пасовищ, боліт та інших місцезростань рослин, занесених до Червоної книги України, унаслідок переорювання, затоплення, відведення під забудову, розробку корисних копалин, садово-городні ділянки, залісення, а також у разі різкої зміни гідрологічного режиму чи забруднення хімічними речовинами, яке призвело до загибелі рослин, відшкодування нараховується в сумі 1500 гривень для видів рослин першої категорії, 1000 гривень - для видів рослин другої і третьої категорії за один гектар площі.” Тепер є дані, що лісники почали ховатись від правосуддя, не відповідають на дзвінки, не хочуть їхати в обласний центр на “серйозну розмову”.
31 липня директора ДП "Приморське лісове господарство" Заболотного М. М. все ж доставили до Токмацького РВ УМВС. Земельна інспекція склала протокол про нарахування збитків державі через самозахоплення земельної ділянки, нецільове використання земель, пошкодження рослинного покриву та посадку кавунів 150 тис. грн. В такому випадку справа переходить під опіку сектору по боротьбі з економічною злочинністю. Хоча, пан Заболотний не визнає провини свого господарства та пообіцяв оскаржувати штраф у суді. Причому, збитки, нараховані екоінспекцію за знищення рідкісних рослин складають всього 9 тис. грн. для заказника. А новорозорану територію поки що не обраховували, хоча перелік та чисельність "червонокнижників" там на рівень більше...
Що ж, будемо чекати, чим це все закінчиться, адже даний випадок не є унікальним – такі особливості національної лісової політики є типовими для всієї Південної України...
Додано 29.10.2006
Як уже повідомлялося, 20 вересня цього року державне підприємство “Приморське лісове господарство” знищило близько 8 га цілинного степу в ландшафтному заказнику місцевого значення “Заплава р. Чунгул”, створеного ще у 2004 році. Заказник, як і інші степові, лісові та лучні ділянки долини річок Чунгул, Куркулак, Молочна – має увійти до створюваного у Токмацькому районі регіонального ландшафтного парку “Муравський шлях”.
З приводу знищення фрагменту заказника лісниками було складено Акт про порушення природоохоронного законодавства Токмацьким підрозділом Мелітопольської міжрайонної екологічної інспекції. До Акту було прикладено фото знищеної ділянки, картосхема, викопійовка заказника, рішення Запорізької обласної ради про створення заказника та інші документи. Як пізніше стало відомо – існує навіть підписане та погоджене Положення про заказник, а також Охоронне зобов’язання, які на момент робіт в заказнику чомусь не були затверджені облуправлінням екології.
Як оправдальний документ лісники використовували Розпорядження голови райдержадміністрації №608, а також Акт обстеження земельних ділянок, непридатних для сільськогосподарського виробництва... Таким чином, по даній ситуації маємо наступне:
· Відділом земельних ресурсів Токмацької РДА всупереч законам України було змінено категорію земельної ділянки – переведено з земель природно-заповідного фонду ландшафтний заказник місцевого значення “Заплава р. Чунгул”) до земель лісового фонду;
· Відділом земельних ресурсів Токмацької РДА всупереч законам України було змінено цільове призначення земельних ділянок Токмацького району на площі 1072,3 га (сіножаті та пасовища віднесено до “земельних ділянок, непридатних для сільськогосподарського виробництва”, таке призначення земель не передбачено Земельним Кодексом України), при цьому не були залучені відповідні фахівці з охорони довкілля, не було оцінено стан рослинного покриву, не заміряно проективне покриття, не здійснено оцінку видового складу рослинності;
· Відділом земельних ресурсів Токмацької РДА при передачі земель ДП “Приморське лісове господарство” не було враховано думку громади с. Червоногірка, яка здійснювала використання земельних ділянок за цільовим призначенням без шкоди природним комплексам заказника “Заплава р. Чунгул”;
· При складанні Акту обстеження земель, непридатних для сільськогосподарського виробництва, не були присутні троє з п’яти членів комісії, сам Акт складався 30 листопада 2005 року (в цей час навіть фахівці не в змозі ефективно оцінити стан рослинного покриву, проективне покриття, відповідну оцінку видового складу рослинності, у тому числі – визначити дійсну екологічну цінність території), не вказано на Акті місце його складання, до того ж за 1 день дати оцінку землям загальною площею 1072,3 га – фізично не можливо;
· ДП “Приморське лісове господарство” при оранці під залісення земель біля с. Червоногірка не було враховано статус земельної ділянки, як фрагменту ландшафтного заказника “Заплава р. Чунгул”, погодженого в тому числі і цією установою;
· ДП “Приморське лісове господарство” при оранці під залісення земель біля с. Червоногірка було по суті вчинено самозахоплення земель без документів, що підтверджують право постійного чи тимчасового землекористування;
· ДП “Приморське лісове господарство” при оранці під залісення земель біля с. Червоногірка було сильно пошкоджено сіножаті та пасовища громади с. Червоногірка;
· ДП “Приморське лісове господарство” при оранці під залісення земель біля с. Червоногірка було знищено об’єкти рослинного світу, занесені до Червоної книги України, що тягне за собою відповідальність згідно чинного законодавства.
Спільними зусиллями “Спілки Друзів Природи” та Молодіжного відділення Національного Екологічного центру України було здійснено інформаційну кампанію, направлено листи до державних органів, до прокуратури. Токмацька міжрайонна прокуратура по факту порушення здійснила перевірку. І тут виявилось цікавим те, що державний інспектор з охорони довкілля Савін В. В. до пакету документів та доказів приклав НЕПІДПИСАНІ і НЕПОГОДЖЕНІ Положення про заказник та Охоронне зобов’язання, а також дав висновок, в якому йшлося про те, що фактично – заказника “Заплава р. Чунгул” не існує. Така позиція працівника територіального органу Мінприроди є не тільки незрозумілою, а й порушує чинне законодавство! На щастя, до прокуратури все ж були представлені копії справжніх документів про заказник, картосхема, що дало вагомий привід для скасування Розпорядження голови Токмацької райдержадміністрації №608 від 9 грудня 2005 року “Про передачу земель, непридатних для сільськогосподарського виробництва під залісення у постійне користування ДП “Приморське лісове господарство” з подальшим виготовленням правовствановлювальних документів” як таке, що суперечить Законам України. Токмацька міжрайонна прокуратура винесла Протест на це Розпорядження. Крім того, обласне управління екології зацікавилось протиправними діями начальника відділу земельних ресурсів Токмацької РДА щодо необґрунтованої зміни цільового призначення та категорії земель.
Даний результат можна вважати свого роду перемогою у справі захисту природно-заповідного фонду.
Але... 27 жовтня громадського інспектора з охорони довкілля, Івка С. О., одного з ініціаторів створення РЛП “Муравський шлях” викликали на допит до відділення СБУ в Токмаку. Як стало відомо – цим візитом інспектор “завдячує” начальнику відділу земельних ресурсів Мафтуляку В.П., який повідомив СБУ, що “гр. Івко незаконно поширює аерофотознімки Токмацького району, порушуючи таким чином Закон України “Про державну таємницю”. Але, як заявив сам Сергій Олександрович слідчому СБУ, ніякого поширення знімків не було – лише одна така фотографія сумнівної якості була представлена до прокуратури як речовий доказ по справі з лісниками та заказником. До того ж, масштаб знімка та кут зйомки не відповідає нормативам геодезичної та кадастрової зйомки земної поверхні. А на багатьох ресурсах в Інтернеті є знімки навіть стратегічних об’єктів (АЕС, ГЕС тощо), доступні для широкого загалу. Даний випадок говорить про те, що за виконання своїх обов’язків, керівника громадської організації, громадського інспектора, за вказівкою представників влади намагались притягти до відповідальності або залякати...
Тож будьте обережні, шановні екологісти!
Додано 21.09.2006
ТЕРМІНОВО!!! 19-21 вересня 2006 р. було вчинено черговий протиправний акт Токмацького підрозділу Приморського державного лісового господарства Держкомлісгоспу України - розорано степовий схил правого берега малої річки Чунгул. На цій ділянці зростало 7 видів рослин, занесених до Червоної книги України (ковила Лессінга, ковила пірчаста, ковила українська, ковила волосиста, тюльпан гранітний, рястка Буше, цимбохазма дніпровська), а також 9 видів, занесених до Регіонального списку рідкісних рослин, що зростають у Запорізькій області (ефедра двоколоскова, астрагал ріжковий, астрагал український, ластовень руський, зірочки цибулиноносні, зірочки Шовіца, зірочки мохнаті, белевалія сарматська, півники низькі). Крім того, тут мешкали рідкісні тварини, зокрема ірис плямистокрилий, дибка степова, вусач земляний хрестоносець, синявець дамоне, синявець пілаон. Загальна площа пошкодженої ділянки степу становить близько 8 га. Ця ділянка входить до ландшафтного заказника місцевого значення "Заплава р. Чунгул", тому будь-яка зміна ландшафту, включаючи оранку та посадку лісу - заборонена. Інцидент стався через недбалість та недалекоглядність районної державної адміністрації, яка 9 грудня 2005 року Розпорядженням голови Токмацької райдержадміністрації №608 "Про передачу земель, непридатних для сільськогосподарського виробництва під залісення у постійне користування ДП "Приморське лісове господарство" з подальшим виготовленням правовствановлювальних документів" було передано ДП "Приморське лісове господарство" на "вірну загибель" понад 1000 га степових екосистем. І це в той час, коли більшість цих земельних ділянок у 2006-2007 роках заплановано до включення в природно-заповідний фонд шляхом створення регіонального ландшафтного парку "Муравський шлях" (згідно районної Програми розбудови екологічної мережі, відродження й утвердження історичних та культурних цінностей українського народу шляхом створення регіонального ландшафтного парку "Муравський шлях" у Токмацькому районі на 2005 – 2007 роки, рішення Токмацької районної ради №1 від 14 квітня 2005 р.). Зараз подано відповідний пакет документів в прокуратуру. Насамперед, будуть ставитись вимоги покарати винних у знищенні 8 га степу, а також - перевірити законність розпорядження РДА про передачу земель лісовому господарству.
Знищена лісгоспом ділянка цілинного степу
Колись тут буяла ковила...
Степ слугував селянам сінокосом. Більше його нема...
Є надія, що ковила відновиться через роки...
Одинока квітка степової гвоздики...
Фільм під такою назвою Токмацька районна дитяча екологічна організація “Спілка Друзів Природи” презентувала 5 червня, на Всесвітній день охорони навколишнього середовища у малому залі міського Будинку культури. Зйомка та монтаж фільму здійснювались в рамках проекту “Раціональне використання та відтворення природних ресурсів Токмацького району Запорізької області на прикладі створення регіонального ландшафтного парку “Муравський шлях”, що фінансується за рахунок гранту від Посольства Королівства Нідерландів в рамках програми МАТРА-КАП.
Мета проекту – здійснення низки заходів, спрямованих на формування еколого-господарського ставлення до навколишнього середовища у мешканців Токмацького району, збереження та відтворення типових природних ландшафтів на прикладі створення регіонального ландшафтного парку “Муравський шлях”.
Нагадаємо, що в кінці 2004 – на початку 2005 р. «Спілка Друзів Природи» і Токмацька районна рада спільно розробили «Програму розвитку екологічної мережі, відродження культурних та історичних цінностей українського народу шляхом створення регіонального ландшафтного парку “Муравський шлях” у Токмацькому районі». Програма розрахована на 2005-2007 рр. Головна ідея її – збереження і відновлення біоррозмаїття степових, лучних і водно-болотних комплексів, а також пропаганда бережливого ставлення до природи, історичним і культурним цінностям серед мешканців Токмацького району, розвиток туризму (зокрема і сільського).
Даний фільм розкрив перед глядачами історичні аспекти стародавнього Муравського шляху, а також природу степових балок та ярів Токмаччини – залишків степового краю, Дикого Поля. З вересня цей фільм потрапить до кожної школи міста та району для екологічної освіти школярів.
Авторський колектив фільму висловлює велику подяку за надання приміщення – директору міського Будинку культури Халамівському В. Й., за надання апаратури – заступнику начальника міського управління освіти і науки Добриці І. І. та директору ЗОШ №5 Биченко Л. П., за сприяння у зйомках – начальнику міського відділу культури та туризму Крутьку В. В., а також за багаторічну відданість рідному краю – Таран Л. Я
Фільм доступний на авторських компакт-дисках. Тривалість - 41 хвилина. Формат - CD.
З питань придбання фільму - звертайтесь на адресу: muravway@yandex.ru